Історія закладу освіти

Історична довідка школи

Школа в селі Долина існує вже понад сто років. ЇЇ відкрито в 1860 році. До відкриття школи письменних в селі було дуже мало: піп, його діти, дяк, писар тощо. З чиєї ініціативи і за які кошти будувалася школа – невідомо? (Перша школа згоріла в1877 році разом з церквою. Було збудовано школу на дві класні кімнати). В школі до революції навчалося в середньому по 60 дітей. Всі вони навчалися безкоштовно. Долинянська школа була церковно-парафіяльною. Вона давала освіту за 3 класи. Більшість селянських дітей вчились 1-2 роки. Закінчити три класи було важко. Навчання проводилось російською мовою. Вимоги до учнів (зі слів жительки села Долина Кияниці Анастасії Романівни, 1872 р.н.) були високі. Після закінчення третього класу сильніші учні складали екзамени в селі Трипіллі. Слабші залишались на повторний курс. Щоб продовжувати навчання далі, потрібно було ліквідувати розрив між програмами, тобто опанувати програму 4-го класу. Через це майже ніхто з селянських дітей не міг навчатись далі. Школа була однокомплектною, об’єднувались 1, 2, 3 класи. В трьох класах нараховувалось пересічно по 60 учнів. В школу приймали всіх, хто хотів навчатись. Навчання починалось з 15 жовтня і закінчувалось в кінці березня. А з 1912 року початок навчання – з 1 вересня. Щодня було по 4 уроки. Проводились вечірні навчання для відстаючих. Матеріальна база школи була слабкою. Підручники, розрізну азбуку, рахівницю, зошити одержували з Києва. Крім цього, зошити та грифельні дощечки продавались в крамниці села. З наочних посібників більше нічого не було.

Хто працював у школі? До 1897 року вчителювала Крупська. Більше про неї нічого невідомо. З 1897 по 1905 рік працювала Франківська Олександра Петрівна. В 1906-1908 р.р. працювала Бура Олена Порифівна, яка проживала в селі Григорівка. В 1908-1910 р.р. працювала Гаврик Марія Савівна (це були дочки попів).

Школа фінансувалася з Києва духовенством. Інспектування школи проводилось інспектором з Києва. На місці нагляд над школою проводи піп.

Після революції було відокремлено церкву від держави, а школу – від церкви. Ця перебудова дійшла і до Долини. З 1918 року навчання стало проводитись українською мовою. Контингент зріс до 100 учнів. В 1920 році через розруху школа гне фінансувалася.

Кожен учень приносив вчителеві на місяць хлібину. Учні приносили до школи дрова, щоб протопити класну кімнату. До 1930 року в с.Долина була початкова школа. В 1930 році відкрито 5-й клас, в 1931 році – 6-й клас, і в 1937 році – 7-й клас. В цей період до школи залучались всі діти шкільного віку. З 1932 року в селі працювали лікнепи. Вони дали можливість ліквідувати неписьменність серед дорослого населення. Після війни, з 1949 року, школа стала прогресивною. По 1967 навчальний рік семирічну освіту здобули 316 учнів. Вищу освіту одержали 6 осіб. В селі працювали сезонні дитячі ясла з 1932 року.

В 1930 році в селі було організовано хату читальню. Тепер в селі є сільська і шкільна бібліотеки. В сільській бібліотеці понад 6000 екземплярів книг.

Після війни директором школи працював Вадис Василь Степанович. В школі тоді навчалось більше 100 учнів.

На 1968 рік учні навчались в приміщенні, яке було збудоване в 1908 році. Під школу було пристосовано колишню попівську хату. Директором школи стає вчителька математики Грицаєнко Марія Іванівна.

З 1977 року директором працює вчитель історії Веклич Федір Павлович, який починає роботу над виготовленням документації на будівництво двоповерхової школи на 192 учні з усім обладнанням.

У березні 1980 року він пішов на виборчу посаду Голови виконкому Долинянської сільської Ради. У 1981 році розпочинається будівництво нової двоповерхової школи. Школу будували будівельники управління Трипільської ДРЕС.

Побудували школу за рік.

Вже тоді на початку року у дітей вселилися надія, що будівельники не підведуть долинянських школярів, здадуть школу своєчасно.

Так воно і вийшло. Та ніхто не сподівався. Що до 1 вересня школа не лише буде побудована. А й здана з оцінкою «відмінно», що навколо неї так дбайливо буде проведено благоустрій, що скрізь на клумбах цвістиме так багато квітів. А про обладнання начальних класів-кабінетів, то тут і словами не все передаси. Новенькі меблі, унаочнення, прилади – все до початку навчального року було поставлене на свої місця, все викликало захоплення. І просторі світлі класи з квітами, і спортивний зал, і майстерня для виробничого навчання – все підготовлене на совість.

В 1982 році нова школа гостинно відкрила двері і зустріла перших своїх учнів. Першим директором в новій школі стає вчителька іноземної мови Поповіченко Галина Дмитрівна. Вона очолювала колектив школи протягом 20 років.

З 1984 р. по 1988 р. у школі навчалися учні з сіл Красне і Козіївка. На той час у школі навчалось 90 учнів.

З 2000 року директором школи працює Плюта Світлана Василівна.

Кiлькiсть переглядiв: 244

Коментарi